люди, які транспортують нафту
ПІВСТОЛІТТЯ БЕЗУПИННОЇ ПЕРЕКАЧКИ
репортаж з ЛВДС "Глинсько-Розбишівська"
«Глинсько-Розбишівська» – одна з найстаріших перекачувальних станцій в Україні. Наступного року ЛВДС відзначатиме 50 років із першого запуску насосних агрегатів.
«Ви потрапили в такий час – дехто на Спартакіаду «ПДМН» поїхав, а хто у відпустці. Але все качаємо за планом, ще й резервуари ремонтуємо», – пояснює Богдан Лисак, начальник станції. Резервуар РВС-5000 №9 у капітальному ремонті силами РБУ філії «ПДМН», а РВС-5000 №6 виведений у поточний ремонт, який виконується власними силами із залученням фахівців ЦБВО «Кременчук».

Питання безпеки на станції «Глинсько-Розбишівська» – в пріоритеті. Учасники добровільної пожежної бригади із штатних співробітників проводять протипожежні навчання і кожного разу на нову тему (легенду). Ми стали свідками одного з таких тренувань: «Розгерметизація фланцевого з'єднання засувки 25П на вузлі ЗОД 70,8 км МН «М. Павлівка-Глинська».
Диспетчер через гучномовці повідомляє персонал станції про небезпеку, проводиться екстрене знеструмлення об'єкту, відсікання аварійної ділянки нафтопроводу. Працівники оперативних служб вже мобілізовані, реве сирена пожежної машини. Невдовзі місце «займання» заливають піною, а вакуумна спецтехніка збирає залишки начебто розлитої нафти. Умовну пожежу ліквідовано за 14 хвилин, починає працювати ремонтна бригада. Злагодженість дій всіх задіяних в процесі «гасіння» насправді вражає.
По закінченню служби у лавах Збройних сил України я вступив до Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу, який закінчив у 2001 році. Як молодий спеціаліст прийшов на роботу до Кременчуцького РНУ, де розпочав трудовий шлях з майстра АВП НПС «Перещепине». Згодом працював на посаді інженера-механіка, а у 2004 році був призначений на посаду начальника НПС «Перещепине». У той час я був одним з наймолодших начальників станцій (у віці 26 років).

Я завдячую цим своїм виробничим наставникам: моєму попереднику – начальнику НПС «Перещепине» Шевченку Миколі Костянтиновичу, та начальнику Кременчуцького РНУ Шейку Анатолію Дмитровичу. 2006 року був переведений на роботу до апарату управління філії «ПДМН», де працював спочатку інженером, а згодом – заступником головного механіка.

Богдан ЛИСАК
начальник ЛВДС
Взагалі, «школа» ПДМН – це дуже високий професійний рівень. Чіткі вимоги до виконання завдань дають змогу раціонально вирішити будь-яку проблему.
У серпні 2015 року я був призначений на посаду начальника ЛВДС «Глинсько-Розбишівська». Погоджуючись на посаду, я зважував усі плюси і мінуси. Єдиним «каменем спотикання» стала відстань між роботою та сім'єю. Бачу родину, яка залишилась у Кременчуці, тільки по вихідних. До слова, ми з дружиною виховуємо трьох синів.
З моїм приходом на ЛВДС було вдосконалено систему ефективного та раціонального планування і виконання робіт по кожному напрямку. Для виконання цих завдань потрібен злагоджений організований виробничий процес. І саме це, я вважаю, є моїм головним обов'язком.

Керівнича посада вимагає відповідальності, рішучості та принциповості. Але це не єдина складова продуктивної праці. Для отримання найкращого результату в роботі необхідні кваліфіковані спеціалісти, які здатні працювати в одній команді і викладатися на всі 100%. Проте моє ставлення до всіх працівників однакове: є чітко визначені правила, яких неухильно слід дотримуватись. І, переконаний, люди розуміють, що працювати в «Укртранснафті» – престижно і достойно.

В ході роботи, звісно, виникають труднощі: спірні ситуації, «людський фактор», купа проблем. Проте, коли бачу кінцевий результат, – отримую від цього задоволення та пишаюся своїм колективом.
На ЛВДС прийшов в червні 2016 року після того, як пропрацював в структурі МНС (згодом Державної служби НС) начальником районного відділу держтехногенбезпеки та головним інспектором.

Зранку у нас проходить перезмінка: водії пожежних машин приймають один в одного техніку, доповідають про технічний стан машин, обладнання, наявність паливно-мастильних матеріалів. Всього у нас два пожежні автомобілі «Зіл» 131 – оди після капремонту, який постійно чергує на станції, а другий виїжджає на ділянки магістрального нафтопроводу, підконтрольні ЛВДС.

В нас 27 пожежників із штатних співробітників. У всіх є інші прямі обов'язки, проте вони ставлять підпис під згодою на участь в добровільній пожежній команді. Зараз ми оновили склад команди та чітко розділили обов'язки – хто, що і як повинен робити у разі пожежі та кожного дня, контролюючи дотримання правил протипожежної безпеки. Незважаючи на те, чи то день, ніч або свята – вони повинні виконувати свої обов'язки у разі виникнення надзвичайної ситуації. В команду ми набрали найкращих, справжніх патріотів своєї справи. Щодо них ми спокійні.


Ігор МОРГУН
інженер з пожежної безпеки ЛВДС
35 років працюю на «Глинський». Тобто все трудове життя. Профільний інститут я не закінчувала, а працювала бухгалтером після курсів. Потім, після навчання у Білорусі, стала тут оператором, після того начальником зміни.

Ми приймаємо нафту із трьох напрямків і перекачуємо на Кременчук. Моя задача – слідкувати за ходом перекачки, за станом обладнання. На моніторах бачимо рівні в резервуарах, дані про роботу насосів (ось цей качає, а той в резерві), «скребку» [вузол запуску засобів очистки і діагностики (ЗОД) – професійний сленг], температуру нафти як в трубах, так і в резервуарах, та інші необхідні для забезпечення надійної перекачки параметри. Ситуації різні траплялися, але, дякувати Богові, без серйозних аварій та «катаклізмів».

Одного разу перелякалися, коли на другій станції [до 2009 р. перекачувала нафту МН «Мічурінськ-Кременчук», зараз перебуває в режимі утримання в безпечному стані] спрацювала система пожежогасіння. Моя колега побігла туди, відчиняє двері – а на неї піна прямо сунеться. Було дуже лячно. Переливи резервуарів були, або підтікання. Але всі ці проблеми швидко ліквідовували та лагодили обладнання. Так, мушу слідкувати за багатьма параметрами одночасно, але вже звикла і не можу сказати, що дуже складно. Зараз хлопчина молодий до нас прийшов. Передаю йому досвід.

Ганна ЗАЇКА
начальник зміни товарно-транспортної служби
ГЛИНСЬКО-РОЗБИШЕВСЬКА В ЦИФРАХ
1968
рік побудови та запуску ЛВДС
1061
тис. т нафти перекачали у 2016 році
12
резервуарів ємністю 5000 м куб. розміщені на території ЛВДС
35
років - середній вік працівників ЛВДС
ЛВДС ПРИЙМАЄ НАФТУ ІЗ РОДОВИЩ У ТРЬОХ ОБЛАСТЯХ:
1
із Чернігівської (МН "Гнідинці-Глинсько-Розбишевська")
2
із Сумської (МН "Мала Павлівська-Глинсько-Розбишівська")
3
із Полтавської (Глинсько-Розбишівське родовище)